Закінчення карантину та ЗЕД-контракти: що далі?

Карантинні заходи відбилися на роботі бізнесу в різних індустріях. Це негативно вплинуло на виробничі процеси, збут продукції та послуг, фінансове становище підприємств, виконання їхніх контрактних та інших зобов'язань.

За час карантину постраждали деякі ланцюги поставки товару, було ускладнено або неможливо виконувати роботи чи надавати послуги, почалися прострочення оплати за контрактами або навіть невиконання контрактних зобов'язань. Все це призводить до ланцюгової реакції та виникнення спорів.

При цьому частина контрагентів намагається виправдати своє невиконання контракту змінами законодавства чи форс-мажором, неможливістю виходу на роботу працівників, тощо. Інші намагаються змінити умови контракту, наприклад, переглянути ціни, строки і спосіб виконання.

Ситуація ускладнюється, коли йдеться про зовнішньоекономічні контракти, адже сторонам необхідно враховувати застосовне право, відповідне регулювання щодо карантинних заходів та їхню тривалість у різних країнах.

Навіть якщо контракт регулюється українським правом, це не означає, що можна використати форс-мажор як панацею, яка захистить від претензій щодо невиконання контрактних зобов'язань у будь-якій ситуації. Загальні правила про застосування цього інституту ніхто не відміняв, як і необхідність причинно-наслідкового зв'язку між карантинними заходами та неможливістю виконання конкретного зобов'язання.

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 доповнив Закон України «Про торгово-промислові палати в Україні» та встановив, що запроваджений Кабінетом Міністрів карантин є форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили). Відповідно до положень закону, Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності.

Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2020 закріплює, що карантин встановлюється та скасовується Кабінетом Міністрів України. Рішення про встановлення карантину, а також про його скасування негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації.

Суди зазначають, що карантин стосується у рівній мірі усіх громадян, підприємств, організацій, органів державної влади та місцевого самоврядування. Тому в кожному окремому випадку необхідно доводити наявність форс-мажорних обставин.
З 22 травня 2020 року Україна перейшла до адаптивного карантину, який передбачає деяке пом'якшення карантинних обмежень та діятиме до 22 червня 2020 року.

Український бізнес з надією чекає на припинення поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) та завершення карантину. Багато хто чекає на повернення до «старого» життя. Інші ж застерігають, що повернення до докарантинних реалій є неможливим, та пророкують тяжку фінансову кризу світового масштабу, прояви якої вже можна спостерігати в багатьох країнах світу.

За статистикою, кризові явища в економіці неодмінно призводять до збільшення кількості спорів, особливо контрактних. Підготуватися до цього складно, втім, є кілька практичних порад для того, щоб щонайменше вчасно і правильно зреагувати на проблемну ситуацію:

Слідкувати за дефолтами та конкурентами на ринку

Слідкувати за «станом» ваших контрагентів

Моніторити будь-які заяви ваших контрагентів з точки зору умов контракту та застосовного права, при цьому:

1) Зміни законодавства релевантні, якщо вони відбулися у праві, що регулює контракт

2) Форс-мажор оцінюється за умовами контракту та застосовним правом і підлягає доказуванню

Дуже зважено підходити до переговорів та будь-яких комунікацій, особливо, якщо до контракту застосовується іноземне право

Збирати всі можливі докази

Зважати всі «за» та «проти» ініціювання судового процесу або арбітражу

Інколи важливо якнайшвидше отримати арбітражне/судове рішення, щоб підвищити шанси його виконання, адже після стягнень на користь інших кредиторів вам може нічого й не залишитися. В інших випадках у боржника вже немає майна, на яке можна звернути стягнення, і, можливо, не варто витрачати кошти на арбітражний/судовий процес. Варіантів багато, і кожен з конкретних випадків необхідно оцінювати індивідуально.
Якщо у вас є питання щодо форс-мажору та його впливу на чинні угоди, звертайтеся:

Контакти:
Олена Перепелинська, партнер
+38 044 391 38 53, Olena.Perepelynska@integrites.com
Маєте коментарі? Поділіться своїми думками!
comments powered by HyperComments
Олена Перепелинська
Маєте запитання?
Партнер
Звертайтеся до INTEGRITES Help Desk
Форс-мажор та його вплив на чинні угоди \ вирішення спорів
Ілля Ткачук
Умови праці \ дистанційна робота \ імміграційні питання \ інші запити з трудового права
Вікторія Фоменко
Партнер
Податкові канікули та інші нововведення під час карантину
Олександр Оніщенко
Судочинство \ обмеження господарської діяльності в умовах карантину \ вирішення спорів
Партнер
Партнер
Made on
Tilda