Банки і фінанси

Часті питання
Чи може боржник за грошовим зобов'язанням бути автоматично звільненим від відповідальності внаслідок настання обставин непереборної сили, а саме карантину?
Ні. Боржнику необхідно довести причинно-наслідковий зв'язок між настанням форс-мажорної обставини (карантину) та неможливістю виконання ним конкретного платежу. Але в такому разі боржник звільняється лише від негативної відповідальності за невиконання (штрафу, пені тощо), проте все одно повинен належним чином сплатити - виконати основне зобов'язання за таким договором.

Відповідно до закону та роз'яснень ТПП України, в будь-якому випадку не можуть вважатися форс-мажорними обставинами: фінансова та економічна криза, дефолт, зростання офіційного та комерційного курсів іноземної валюти до національної валюти, недодержання/порушення своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів тощо.

На практиці повне зупинення функціонування банківської системи або замороження рахунків боржника може бути визнане форс-мажорною обставиною, що унеможливлює виконання боржником грошових зобов'язань.
Чи є карантин підставою для припинення договору як обставина непереборної сили?
За загальним правилом, господарське зобов'язання припиняється:

  • виконанням, проведеним належним чином;
  • зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання;
  • у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі;
  • за згодою сторін;
  • через неможливість виконання (ч. 1 ст. 202 ГК України) та в інших випадках, передбачених ГК України або іншими законами (наприклад, у випадку передання відступного відповідно до ст. 600 ЦК України).

Господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду (ч. 2 ст. 202 ГК України).

Договір може бути розірваний в тому числі у зв'язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (ст. 652 ЦК України).

Карантин та будь-яка обставина непереборної сили не припиняють основні зобов'язання за таким договором, хіба сторони заздалегідь подбали про це у тексті самого договору.

Необхідно перевірити, чи серед підстав для припинення договору зазначена така підстава, як настання форс-мажорної обставини; скільки по часу така обставина має тривати; які докази є належним підтвердженням настання такої обставини; які дії має здійснити постраждала сторона та інше. Якщо таке припинення не передбачено договором, але обставини виконання складаються несприятливо для обох сторін, ніхто їм не заважає домовитися про зміну умов договору.
Чи можливо посилатись на карантин як істотну зміну обставин, і, відповідно, підставу для зміни чи розірвання договору?
У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний лише за згодою сторін, якщо інше не випливає із суті зобов'язання (ч. 1 ст. 652 ЦК України).

Договір може бути розірваний, а з підстав, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом – змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов (ст. 652 ЦК України):

  1. в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
  2. зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
  3. виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; та
  4. із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Прикладом істотної зміни обставин може бути прийняття нормативного акту, який перешкоджає виконанню договору на умовах, що були у ньому узгоджені сторонами, як то введення обмежувальних, карантинних заходів, які унеможливлюють подальшу діяльність підприємства: відсутність необхідності поставляти бетон на майданчик через тимчасове припинення будівництва; неможливість поставляти товар в іншу область через заборону виїзду/в'їзду.

Українські суди не визнають істотною зміною обставин коливання курсу валют, зміну економічної ситуації в країні, внесення змін до нормативно-правових актів (як ми згадували вище, ці обставини не можуть бути і форс-мажором).

Істотною зміною обставин договору оренди суд визнав факт ліквідації відділення банку, до якого було призначено зовнішню адміністрацію, у зв'язку з чим перестала існувати істотна умова договору – його мета, а саме можливість використовувати орендоване майно (приміщення) згідно зі статутною діяльністю банку [1] . Необхідно мати на увазі, що в позасудовому порядку (добровільно) договір оренди припиняється з моменту укладання правочину сторонами, про що можна домовитись за кілька тижнів. Проте у судовому порядку договір оренди буде розірваний лише після того, як рішення суду набере законної сили, що може бути за кілька місяців, а з урахуванням оскарження в апеляційній і касаційній інстанціях – більше року.

Найчастіше істотна зміна обставин може мати місце, якщо договір було укладено заздалегідь, до початку виконання сторонами обов'язків за ним. Наприклад, коли заклад громадського харчування домовився про поставки продуктів із відстрочкою оплати, проте через обмежувальні заходи не спроможний реалізовувати свою продукцію в повному обсязі, навіть за умови здійснення адресної доставки. Такі обставини можуть істотно впливати на оплату постачальнику продуктів.

[1] Постанова ВГСУ у справі N 51/106-30/381 від 16.11.2011 р.
Хто може скористатись правом на «кредитні канікули»?
Реструктуризація заборгованості (надання так званих «кредитних канікул») може бути здійснена банками лише стосовно тих позичальників, кредити яких не були визнані дефолтними станом на 1 березня 2020 року та будуть реструктуризованими до кінця вересня 2020 року.
Яким чином можна скористатись правом на «кредитні канікули»?
Для реструктуризації боргу (надання «кредитних канікул», здійснення відстрочки платежів, внесення змін до умов кредитування) необхідно погодити умови реструктуризації з обслуговуючим банком та укласти договір про внесення відповідних змін до кредитного договору.

Ініціатором реструктуризації боргу може виступати як банк, так і сам позичальник. При цьому не обов'язкова фізична присутність у відділенні банку боржника чи його уповноваженого представника. Комунікація з банком щодо реструктуризації боргу може здійснюватися засобами віддаленої комунікації (електронною поштою, системою клієнт-банк, наземними засобами доставки).
Чи зобов'язані банки здійснювати реструктуризацію заборгованостей?
Ні. Постановою НБУ від 26.03.2020 року № 39 регулятор надав можливість банкам здійснювати реструктуризацію заборгованостей, проте така реструктуризація залишається на розсуд банку залежно від обставин кожної конкретної справи. Нагадуємо, що не зважаючи на послаблення оверсайту з боку регулятора, банки мають слідкувати за своєю ліквідністю та зобов'язані вчасно повертати депозити й здійснювати платежі за власними запозиченнями, тож їхні переговорні умови є досить обмеженими з цілком об'єктивних причин.

Оскільки макроекономісти радять запровадження кредитних канікул у зв'язку з кризою для всіх охочих, то імовірним є ухвалення відповідного закону найближчим часом. Доти ж кредиторам та позичальникам слід почати відстрочення (та розстрочення) платежів у договірному порядку.
Що є підставою для здійснення реструктуризації заборгованості?
Позичальник має обґрунтувати банку наявність фінансових труднощів, які виникли внаслідок впровадження карантину та обмежень через поширення коронавірусної хвороби.

Прийняття банком рішення щодо проведення реструктуризації середнього та великого бізнесу здійснюється банком індивідуально, з урахуванням останньої фінансової звітності, поточного фінансового стану, вразливості сектору економіки.

Для реструктуризації кредитних зобов'язань фізичних осіб, ФОПів та малого бізнесу НБУ рекомендував банкам розробити стандартні програми реструктуризації однорідних кредитів.

В будь-якому випадку необхідно звернутися до обслуговуючого банку для отримання інформації щодо процедури реструктуризації, яка діє в конкретному банку.
Чи запровадив НБУ додаткові заходи захисту у зв'язку із введенням карантину?
Ні. Станом на дату підготовки цього документу Національний банк України не передбачав жодних додаткових заходів захисту чи обмежень у зв'язку із запровадженням карантину.

Для запитів щодо юридичних консультацій із вищезазначених питань, будь ласка, звертайтеся до:

Ігор Красовський, партнер
Igor.Krasovskiy@integrites.com
+38 044 391 38 53

Олег Загнітко, партнер
Oleh.Zahnitko@integrites.com
+38 044 391 38 53
Маєте коментарі? Поділіться своїми думками!
comments powered by HyperComments
Олена Перепелинська
Маєте запитання?
Партнер
Звертайтеся до INTEGRITES Help Desk
Форс-мажор та його вплив на чинні угоди \ вирішення спорів
Ілля Ткачук
Умови праці \ дистанційна робота \ імміграційні питання \ інші запити з трудового права
Вікторія Фоменко
Партнер
Податкові канікули та інші нововведення під час карантину
Олександр Оніщенко
Судочинство \ обмеження господарської діяльності в умовах карантину \ вирішення спорів
Партнер
Партнер
Made on
Tilda